Отец позвал трех братьев
И каждого спросил:
«Что, сыновья, мне дать вам»?
И каждый попросил.
Один сказал: «Дай силу.
И мышцею своей
Я завоюю царство,
Признанье королей».
Другой сказал: «Дай денег.
Что захочу – куплю.
Куплю себе корону
И царство я куплю».
А третий молвил тихо:
«Ну что же попросить?
Даруй, отец, мне сердце
способное любить».
Пустились в путь три брата
Все в разные края
За горы, за пустыни,
За дальние моря.
Их время разделило
На долгие года.
И что же стало с ними?
Что говорит молва?
Брат первый правит царством,
Где вечная война.
Владенья окружает
Высокая стена.
Но королю не спится,
Душе покоя нет.
Мечтает о земле он,
Где царствует сосед.
И говорит угрюмо
Он, стоя у окна:
«Послать полки на север.
Мала моя страна».
Народ его стенает:
«Все в армии отцы,
И хлеб здесь не сажают,
Не ходят тут купцы».
Но уходить боится
Народ из той страны.
А вдруг тебя догонят,
Посадят в кандалы.
Другой брат правит царством,
С богатою казной.
И деньги охраняет
Он сам как часовой.
Уснуть никак не может
Все чудятся шаги.
А вдруг в казну залезут
Несметные враги.
И он ворчит часами,
Считая свой доход:
«Мне кажется, что мало
Мне платит мой народ».
А люди там вздыхают:
«Налоги высоки.
Король взимает даже
За воздух и пески».
Но убежать не может
Из королевства люд.
Ведь пошлину большую
При выходе берут.
А третий брат не правит
Он ходит по земле
И в душах оставляет
Он память о себе.
Поет на перевалах,
И сидя у костра
Он о любви и счастье
И мирно спит всегда.
И говорит он людям
С улыбкой на устах:
«Любви откройте сердце,
И пропадет ваш страх».
Внимают тихо люди
Посланнику любви.
Он им надежду дарит,
И счастливы они.
А если кто-то скажет,
Что он большой чудак.
То многие ответят:
«Он свет зажег в сердцах».
И если, постаравшись,
Заглянете в себя.
Какого же из братьев
Увидите, друзья?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Юля, спасибо тебе большое!
Ты замечательный друг и отличный поэт.
Ты и твое творчество в силах вдохновить и ободрить кого угодно. Еще раз спасибо за Трех братьев!!!
с братской любовью и уважением,
Олег Панферов,
Сказочник
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.